О РЕГИСТРАЦИИ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ Знание процедур и своих прав помогут избежать многих проблем, особенно в случае, если у Вас возникли какие-либо затруднения при их реализации. 1. НОРМАТИВНАЯ БАЗА Основой нормативной базой процедуры регистрации транспортного средства в органах ГАИ являются следующие документы: – закон України «Про дорожній рух»; – закон України «Про звернення громадян»; – Постанова Кабінету Міністрів України N 1388 від 7 вересня 1998 р.; – Наказ Міністерства внутрішніх справ України N 335 від 10.04.2002 р. 2. ДОКУМЕНТЫ, НЕОБХОДИМЫЕ ДЛЯ РЕГИСТРАЦИИ «Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника,… …і документів, що посвідчують… …правомірність придбання транспортного засобу,… …відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху,… Такими документами можуть бути: – …належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія) - для фізичних та юридичних осіб;» (п. 8. Постанови КМУ № 1388). «Реєстрація придбаних нових транспортних засобів проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, які діють в Україні, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката» (п. 9. Постанови КМУ № 1388). 3. ПРОЦЕСС РЕГИСТРАЦИИ И ВОЗМОЖНЫЕ ПРОБЛЕМЫ 3.1. «Проводиться перевірка документів, які подаються до РЕП ДАІ для проведення реєстрації ТЗ (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, технічний паспорт, документи про реєстрацію ТЗ, видані відповідними органами іноземної держави, відповідні документи Держмитслужби, довідки-рахунки, акти приймання-передачі ТЗ, договори купівлі-продажу, біржові угоди, інші документи, що підтверджують правомірність придбання ТЗ), за наявними базами даних АІС «Довідка-рахунок», «Митний документ», «Автомобіль», «Національний банк даних – «Автомобіль», «Документ», «АРМ-РОЗШУК». Результати проведеної перевірки відмічаються на заяві і підписуються уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ (із зазначенням ПІБ, дати та часу проведення перевірки). У разі відсутності технічної можливості перевірки дійсності документів або обґрунтованих підстав щодо їх підробки, до установ, організацій, які їх видали, у триденний термін надсилаються письмові запити або вказані документи направляються для проведення експертних досліджень експертами, які внесені до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України та мають свідоцтво про право проведення даного виду експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності. Матеріали про результати дослідження долучаються до реєстраційної справи.» (п. 3.3. Наказу МВС України N 335). 3.2. «На період до одержання підрозділами ДАІ інформації про митне оформлення транспортного засобу власникові видаються номерні знаки і тимчасовий реєстраційний талон на термін до трьох місяців. До реєстраційних та облікових документів вносяться відомості про сплату мита, заборону відчуження, дату зворотного вивезення. (п. 32. Постанови КМУ № 1388). 3.3. «Після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію ТЗ уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий письмовий запис про прийняте щодо реєстрації ТЗ рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням ПІБ та дати. Запис про відмову в реєстрації ТЗ, із зазначенням мотивованих підстав відмови, також вноситься в заяву, копія якої повертається власнику ТЗ або його представнику. На прохання заявника складається окрема письмова відповідь про підставу відмови в реєстрації ТЗ, яка підписується уповноваженою посадовою особою та реєструється в установленому порядку. Такий порядок застосовується також при наданні відмови у видачі інших реєстраційних документів і номерних знаків ТЗ. Звернення громадян або юридичних осіб з питань, пов'язаних із проведенням реєстрації ТЗ, розглядаються в порядку і терміни, що встановлені Законом України «Про звернення громадян» (п. 3.9. Наказу МВС України N 335). 3. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ЗАКОНА УКРАИНЫ «ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН» Стаття 1. Звернення громадян Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Стаття 5. Вимоги до звернення Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника. Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Стаття 16. Розгляд скарг громадян Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу, або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Стаття 17. Термін подання скарги Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України. Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: – особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; – знайомитися з матеріалами перевірки; – подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; – бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; – користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; – одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; – висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; – вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Источник: http://www.raketa-moto.com.ua |